Прийшов одного разу їжак до кравця і сказав: «Поший мені шубку». І кравець, що й
казати, молодець, взявся до діла і робота закипіла. Строчить шубку шов за швом.
Ось, нарешті, все готово, тут їжак приходить знову:
-
Що це ти мені зробив? Я такої не просив. Я
не білка й не лисиця. Ні, ця шуба не годиться! Я таку й не буду мірять, чорну
ший, а краще сіру.
І пішов. Що ж, кравець працює знову. Постарався
на цей раз, шуба вийшла просто клас! Та знов сердиться їжак, щось і тут йому не
так:
-
Іншу шубу ший і квит. Повернуся я в обід.
Взявся знову до роботи. Тут малеча за
столом теж нітрохи не дрімає і кравцеві помагає.
Тут уже їжак з’явився, шубу він обдивився,
одягнув… Так вона йому сподобалася:
-
Дякую вам, любі друзі! Дуже гарна шуба ця! –
та й подався до лісу від кравця.
