Восени ми поринаємо у геть інший світ: де чай здається ароматнішим та смачнішим, ковдра – теплішою, а книги – цікавішими. Ідучи вулицею, ми вдивляємося у кожне деревце, щоб побачити бодай один листочок, якого ще не торкнувся пензель золотої красуні, і тішимося, коли все ж знаходимо.
От і сьогодні, мандруючи чарівною стежинкою до фруктового саду, діти групи Пізнайко мали можливість спостерігати не тільки за різнокольоровими листочками, а й за таким явищем в природі, як іній.
